Нюхач

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Нюха́ч, -ча, м. = Нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

НЮХА́Ч, а, чол., розм., рідко. Те саме, що нюхальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 458.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

НЮХА́Ч, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ню́хальник. Нюхачів багацько, та табаки нема (Номис, 1864, № 4760).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 5. — С. 458.

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Нюхач, -ча, м. = нюхарь. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ном. № 4760.

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

нюхач -а́, ч. 1) розм., рідко. Те саме, що нюхальник. 2) жарг. Нишпорка, вивідач.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.