Дружбити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:11, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дружбити, -блю, -биш, гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.