Набакир

Набакир и набакирь, нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Стор. Взяв набакирь писарь шапку. Г.-Арт. (О. 1861. III. 103).

Сучасні словники

НАБАКИР, присл., розм. З нахилом набік, зсунувши на одне вухо (перев. про головний убір). Браво сидів він на рулі, закинувши набакир високу смушеву шапку (Олекса Стороженко, I, 1957, 250); Я став носить шахтарський чуб і набакир кашкет дешевий (Володимир Сосюра, II, 1958, 380).

Ілюстрації

Медіа В тег EmbedVideo введен неверный id "Q-8HjgYtmWY&list=PLI5JVcX_Dzsu5-zM0vVXQkpkjYU1_057_" видео для сервиса "youtube". Цікаво знати Набакир Слово вживане як у класичних літературних текстах, так і у сучасній мові. Переважно вживається у виразі "шапка набакир" - з нахилом набік, зсунувши на одне вухо. Шапка набакир може бути ознакою завзятості, енергійності, хвацькості, або ж геройства, гордості, хвальковитості, людини для якої "море по коліна", яка "козирем дивиться". (Згадайте анекдот про тюбетейку на лівий бік). Походження Набакир - запозичення з польської na bakier. Польська основа bakier в свою чергу походить від німецької плотарської команди back kehren - повертай назад. (Хоча фактично - наліво, бо лівий борт був у стернового за спиною) (До речі, українське "керівник" теж походить від німецького kehren). Це щодо "бакир", як частини слова "набакир". Окремо ж бакир теж існує - мідний (переважно) казан, від болгарського бакър - мідна посудина для води, яке в свою чергу походить від турецького bakir - мідь. Можна згадати болгарське слово бакрач - відро, яке походить від турецького bakraç - мідний черпак, казанок, що знов-таки походить від турецького ж bakir Але такий бакир до нашого набакир відношення не має. Нечуй-Левицький «Микола Джеря»: Цитата: «Повбирані в нову одежу, попідперезувані червоними поясами, вони гордо й пишно йшли по вулиці на гарячому сонці, понадівавши шапки набакир. Їх червоні широкі пояси червоніли на сонці, як жар, а довгі кінці поясів з торочками теліпались аж нижче од колін. » Архип Тесленко «Истинно русский человек»: Цитата: «Розступаються люде. Вилазить парубок. Свита наопашки ж його, шапка набакир, руки назад. Очі позатягало йому, а він ще... таким козирем дивиться, високий, кремезний.» Джерела та література Академічний тлумачний словник (1970—1980) Зовнішні посилання