Межувати

Межувати, -жую, -єш, гл. 1) Межевать. Ой уступив москаль у запорозьку землю та й став межувати, де слободи, де городи добре буде сажати. Нп. 2) Граничить. Чернігівська губернія межує з київською. Черниг. у. [[Категорія:Ме]

Сучасні словники

МЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех. Проводити, встановлювати межі земельних ділянок, володінь. — В ті літа, коли межували землю, батько нашого пана по підказці Салоганового діда відчикрижив од церкви вісімдесят десятин (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 281).

2. з чим, неперех. Бути територіально суміжним. Зараз із кухнею межувала вузенька кімната (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Комунівський садок межував з полем (Олесь Донченко, I, 1956, 68); // Мати спільний державний кордон. Західна частина Одещини прилягає до голубого Дунаю і межує з братньою Молдавією (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 237).

3. з чим, неперех., перен. Бути близьким до чого-небудь, доходити до чогось. До старих громадян ми відносилися з повагою, яка межувала з побожністю (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); Спорудити іригаційну систему для Голодного Степу уявлялось таким грандіозним, що межувало з неможливим (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 101).

Зображення

| ) | ) | )

Іншими мовами

Англійська: border

Російська: 1) (обозначать межи) межевать 2) граничить; примыкать, прилегать

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/mezhuvaty

http://www.m-translate.com.ua/uk-en/word-mezuvati-translation

http://www.unlimited-translate.org/ru/dictionaries/ukrainian-to-russian/translate/%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8.htm

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках МЕЖУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. перех. Проводити, встановлювати межі земельних ділянок, володінь. — В ті літа, коли межували землю, батько нашого пана по підказці Салоганового діда відчикрижив од церкви вісімдесят десятин (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 281).

2. з чим, неперех. Бути територіально суміжним. Зараз із кухнею межувала вузенька кімната (Лесь Мартович, Тв., 1954, 454); Комунівський садок межував з полем (Олесь Донченко, I, 1956, 68); // Мати спільний державний кордон. Західна частина Одещини прилягає до голубого Дунаю і межує з братньою Молдавією (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 237).

3. з чим, неперех., перен. Бути близьким до чого-небудь, доходити до чогось. До старих громадян ми відносилися з повагою, яка межувала з побожністю (Володимир Самійленко, II, 1958, 393); Спорудити іригаційну систему для Голодного Степу уявлялось таким грандіозним, що межувало з неможливим (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 101).

Ілюстрації

Іншими мовами

Англійська: border

Російська: 1) (обозначать межи) межевать 2) граничить; примыкать, прилегать