Анцихрист

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Анци́христ, (др.-греч. Αντίχριστος, «проти (замість) Христа») - описаний в християнській есхатології людина, виконавець Біблійного пророцтва про противника Ісуса Христа, що видає себе за Месію, але він має злу сутність. У широкому сенсі термін відноситься до всіх, хто противиться Христу або брехливо стверджує, що є самим Христом або його представником.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, чол. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).

УКРЛІТ.ORG_Cловник

АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з’явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Чаб., Катюша, 1960, 175).

Іноземні словники

Словари и энциклопедии на Академике

антихрист діал. анци́христ, -а, ч. 1) У християнській релігії – противник Христа, який з'явиться перед кінцем світу. 2) розм., заст. Уживається як лайливе слово.

Ілюстрації

1263330853 main.jpg 01.jpg 1359287499 wirq9jkrjbo.jpg Photoicon.png

Див. також

Додаткові відомості