Анцихрист
Анци́христ, (др.-греч. Αντίχριστος, «проти (замість) Христа») - описаний в християнській есхатології людина, виконавець Біблійного пророцтва про противника Ісуса Христа, що видає себе за Месію, але він має злу сутність. У широкому сенсі термін відноситься до всіх, хто противиться Христу або брехливо стверджує, що є самим Христом або його представником.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, чол. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з'явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Михайло Чабанівський, Катюша, 1960, 175).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
УКРЛІТ.ORG_Cловник
АНТИ́ХРИСТ, діал. АНЦИ́ХРИСТ, а, ч. 1. У християнській релігії — противник Христа, який нібито з’явиться перед кінцем світу. Розказує [дяк], яке то лихо людям буде, як народиться анцихрист (Кв.-Осн., II, 1956, 239). 2. розм., заст. Уживається як лайливе слово. — Ой-ой! А в мене ж мужики, то анафеми, злодії, антихристи!.. — бідкався о. Артемій (Н.-Лев., IV, 1956, 52); — Втік [Семен] анахтема, втік антихрист, а мене оце в тюрму запроторив, — плакав старий Коструб (Чаб., Катюша, 1960, 175).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
антихрист діал. анци́христ, -а, ч. 1) У християнській релігії – противник Христа, який з'явиться перед кінцем світу. 2) розм., заст. Уживається як лайливе слово.
Ілюстрації
Див. також
Додаткові відомості