Ятлик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:23, 18 листопада 2017; Vyanokhina.if17 (обговорення • внесок)
Я́тлик, -ка, м. Ум. отъ ятел.
Сучасні словники
Я́ТЛИК, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до ятел. В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному (Олександр Ільченко, Звич. хлопець, 1947, 61). Я́ТЕЛ, Я́ТІЛ, ятла, Я́ТІЛЬ, ятеля, чол., діал. Дятел. Прозору тишу протинав стук ятеля по дзвінкій корі, наче бив він у дерев'яний дзвоник (Юрій Яновський, Мир, 1956, 149). Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 659.
Ілюстрації
Ptashka181117.jpg 
Ptah181117.jpg
Dyatel181117.jpg
Медіа
.Іншими словами=
лат. Dendrocopos, анг. Woodpecker, нем. Specht
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
