Хороба

Словник Грінченка

Хороба, -би, ж. = Хвороба. Ніякою хоробою не будеш хорувати. Грин. II. 32. Здоровий хороби сподівайся. Ном. № 8147.

Сучасні словники

ХОРО́БА, и, жін., діал. Хвороба. Від колишніх косметик і від хороби обличчя вкрилося слабким плямистим рум'янцем (Леся Українка, III, 1952, 698); «Сильне потрясення [потрясіння] нервів виступало так грізно у старої дами, що лікар побоювався, щоб з того не виникла яка поважніша хорова нервів» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 189); * У порівняннях. Гірка пам'ять вчепилася в мене, як хороба в тіло, в кров, в жили (Марко Вовчок, VI, 1956, 257). [Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 126.] ХОРОБА неміч, недуга, р. болість, кн. захворювання, ок. захворення (легка) хворість, хорість, СЛАБІСТЬ, нездоров'я, нездужання, (заразна) жм. інфекція (падуча) падучка, епілепсія, (цукрова) г. цукриця, П. потяг, жилка, пристрасть, закохання /н. його хвороба — футбол/ [<a href="http://slovopedia.org.ua/41/53413/275370.html">ХОРОБА</a>]

Відмінювання слова

Відмінок	Однина	Множина
Називний	Хороба	Хороби
Родовий	Хороби	Хороб
Орудний	Хоробою	Хоробами
Давальний	Хоробі	Хоробам
Знахідний	Хоробу	Хороби
Місцевий	Хоробі	Хоробах
Кличний	Хоробо	Хороби

Синоніми

Хвороба