Дріжати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:09, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дріжати, -жу, -жиш, гл. Дрожать. Стор. І. 84. Дріжить як мокрий хорт, зубами знай цокоче. Греб. Гей як вискочив козак Нечаєнко сам кониченька сідлати, гей під кониченьком, гей під вороненьким стали ніженьки дріжати. Нп.
