Пищаль
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 09:24, 17 листопада 2017; Psfesak.if17 (обговорення • внесок)
Пищаль, -лі, ж. (Пищаль. Мет. 423. Семип’ядную пищаль підняв і орлам сизоперим кулю на подарунок подарував. АД. І. 111.) [[Категорія:Пи] - Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. Старовинна артилерійська гармата.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст.] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (Історія УРСР, I, 1953, 228); Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (Олесь Гончар, II, 1959, 192). Старовинна артилерійська гармата.
Ілюстрації
Медіа
.Іншими мовами
Англійською
- General subject: arquebus
- History: gonne
Німецькою
- eng. Handrohr
- hist. Arkebuse, Hakenbüchse
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 375.
Зовнішні посилання
https://universal_ru_en.academic.ru/
https://universal_ru_de.academic.ru/