Гура
Гура, -ри, ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ГУ́РА, и, жін., діал. Купа. Гура накиданого каміння. Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 195
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Гу́ра, -ри, ж. Масса, гурьба. Печені разної три гури. Котл. Ен. V. 14. Купа й гура і три оберемки. Ном. № 7684.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ГУ́РА, и, ж. , діал. Купа. Гура накиданого каміння.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
гура -и, ж., діал. Купа.
Ілюстрації
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Гура (пол. Góra, нім. Guhrau) — місто в південно-західній Польщі. Адміністративний центр Гурівського повіту Нижньосілезького воєводства. Зелена Гура[2] (пол. Zielona Góra, нім. Grünberg in Schlesien) — місто на заході Польщі, один з двох адміністративних центрів Любуського воєводства. Розташоване в долині річки Одра. Населення: 117, 5 тис. осіб. У цьому місті є Консульство України.[3] Зелену Гуру називають польським містом вина. Через те символ Зеленої Гури — Бахус, бог вина. У центрі міста, особливо біля ратуші, можна побачити 37 маленьких скульптур Бахуса — «бахушиків», як їх називають жителі міста. Кожного першого тижня вересня у місті проводиться Свято Вина.