Прас
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:05, 16 листопада 2017; Lmkarpova.pi17 (обговорення • внесок)
Прас, -су, м. 1) Утюгъ. 2) Прессъ. Оце в мене сир під прасом. Кіев. у. 3) Трепка. Смертельного задавши прасу, як пса покинув на піску. Котл. Ен. VI. 33. 4) Раст. Allium porrum. Херсон. Ум. Прасок.
ПРАС, у, ч., рідко. Те саме, що пра́ска. Нагрівся прас. Прасувала, клала до складочки складочку(Дор., Не повтори.., 1968, 118); Порскнувши водою на штани, він так натиснув прасом, що стіл затріщав (Бойч., Молодість, 1949, 16).
ПРАС, у, ч. Прес. Оце в мене сир під прасом (Сл. Гр.).
◊ Дава́ти (да́ти, задава́ти, зада́ти) пра́су кому — сильно бити когось. Тут на бігу поймав [Еней] за рясу Попа Рутульського полку, Смертельного задавши прасу, Як пса покинув на піску (Котл., І, 1952, 260).
