Гуркіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:12, 16 листопада 2017; D.buchynska (обговорення • внесок)
Гуркіт, -коту, м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
