Мазун
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:29, 16 листопада 2017; Irmarchuk.if17 (обговорення • внесок)
Мазун, -на, м. Баловень, любимець. Чи батьків синок, чи материн мазун? Ном. № 9310. Ум. Мазуне́ць, мазунчик. Він у мене один син мазунець. Новомоск. у.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства
МАЗУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що песту́н; улюбленець. Чи батьків синок, чи материн мазун (Номис, 1864, № 9310); Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Мирний, IV, 1955, 297); Оверко — той, звісно, дівочий мазун, зрідка коли приложиться до чарки (Горд., II, 1959, 164).
