Гасити

Гасити, гашу, -сиш, гл. Тушить, гасить. Гасити свічку. Стала діброва палати, палати.... взяли діброву гасити, коновками воду носити. Чуб. ІІІ. 37.

Значення тлумачного словника

ГАСИ́ТИ, гашу, гасиш, недок., перех.

1. Припиняти горіння; тушити. Осавула.. зганяв їх [людей] гасити пожежу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 196); І не допитуйтеся у живих, що кожний із них в ті страшні часи робив:.. чи гасив у місті запалювальні бомби, чи рятував поранених (Остап Вишня, I, 1956, 309); * Образно. Іван одсунувсь, насупившись, гасячи в очах п'яну пристрасть (Степан Васильченко, I, 1959, 301); // рідко. Те саме, що вимикати. Я гашу електрику на монтажному столі (Юрій Яновський, II, 1958, 26).

2. перен. Не давати розвиватися; подавляти, глушити (у 4 знач.). Соціалізм не тільки не гасить змагання, а навпаки, вперше створює можливість застосувати його дійсно широко, дійсно в масовому розмірі.. (Ленін, 26, 1951, 363); Петлюра зразу ж кинувся гасити опозицію (Олександр Довженко, I, 1958, 160); // Гамувати (про емоції). Немає сумніву, що Сава Федорович таки по-справжньому відчув неприємність від своїх розмов із Захаром і гасив її в тому клопоті біля прапора (Іван Ле, Право.., 1957, 37); — В район мене викликають, — гасячи посмішку, відповів Дорош (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 194); // Задовольняти (бажання, потребу). До неї [річки] також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу (Іван Франко, VI, 1951, 304).

3. Зменшувати або припиняти дію чого-небудь. Якщо ж відстань між проводами дорівнює довжині хвиль, то останні будуть накладатися в протилежній фазі і гасити одна одну (Радіолокація та її застосування, 1958, 12); Коли цей наказ [припинити пальбу], гасячи на своєму шляху стрілянину, докотився нарешті до Маковея, хлопець спочатку здивувався (Олесь Гончар, III, 1959, 438).

4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення. Гасити марку; Гасити квитанцію. ▲ Гасити вапно, спец. — виготовляти вапно для будівництва, змішуючи негашене, їдке вапно з водою. В старовину на Русі говорили замість гасити вапно творити вапно, а тому і ящик, в якому гасили, називали творилом (Таємниці вапна, 1957, 51); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (Іван Франко, I, 1955, 226). [1]