Дренчати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:07, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дренчати, -чу, -чиш, гл. = Деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.