Лінощі
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:26, 15 листопада 2017; Aipyliavets.if17 (обговорення • внесок)
Лінощі, -щей и -щів, ж. мн. Лѣнь, лѣность. Левиц. І. 194. За лінощами Богу не молюся, чим я Богу сподоблюся? Чуб. V. 442. Відсутність бажання працювати, робити що-небудь; неробство. — Ні, робота мені не страшна! Не звикла я до лінощів (Нечуй-Левицький, I, 1956, 149); Лінощі як схильність до бездіяльності, неробства є наслідком виховання і самовиховання (Хлібороб України, 8, 1965, 39); // Стан розслаблення; млявість, сонливість. — Мені не хотілося навіть думати — чудні лінощі розлилися по цілій моїй істоті (Юрій Смолич, День.., 1960, 214).
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}}