Гуркіт
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:31, 15 листопада 2017; Aoyudina.if17 (обговорення • внесок)
Гуркіт, -коту, 'м. Стукъ, грохоть. Желех. У млині такі гуркоти, туркоти, що не дай Господи. ЕЗ. V. 197.
