Марнотрат
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 21:52, 14 листопада 2017; S.semeniuk (обговорення • внесок)
Марнотрат, -та, м. Расточитель. Черн.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
МАРНОТРА́Т, а, чол. Те саме, що марнотратник. Ані копійки без пуття! Не марнотрат я, не пияка (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 295); — Каменем мостять береги, бо стали багатими. — Не так багатими, як марнотратами (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 110). Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 631.
Ілюстрації
|
|
|
|
