Дріб
Дріб, дробу, м. 1) = Дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394.3) = Дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках 1. збірн. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці. — А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Олесь Донченко, II, 1956, 58); Крім їжі, Мечелар захопив з собою плащ, дробовик, ковдру, мідний чайник, набив кишені порохом і дробом (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 145); * У порівняннях. Важке зерно, мов дріб, бризкає з колоса під замашним ударом ціпа (Юрій Яновський, II, 1958, 319). 2. перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі. Почав наспівувати [червоноармієць], а ложкою вибивати об казанок у такт пісні дріб (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 161); Десь далеко на морі прокотився короткий дріб кулемета (Олесь Донченко, II, 1956, 369). 3. мат. Число, що складається з частин одиниці. Одна частина або сукупність кількох однакових частин одиниці називається дробом (Кисельов, Арифметика, 1956, 82); — Я робив помилку в діленні дробу, — сказав Кузь (Іван Багмут, Щасливий день.., 1951, 133). 4. збірн., діал. Свійська птиця. Не менше старанно оглянув [Густав] стайні, хліви і кучі, порахував та посписував худобу, коні, телята, свині і дріб (Іван Франко, III, 1950, 78); Коли її чоловік уходив до хати.. та напоминав [нагадував], щоб зганяти з поля худобу, дріб і все інше рухливе,.. вона вибігала прожогом перед хату (Ольга Кобилянська, III, 1956, 467). 5. збірн., діал. Малі діти; дрібні тварини. — Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (Іван Франко, I, 1955, 286).
Ілюстрації
Медіа.
Джерела та література |
