Плахтина
Плахтина, -ни, ж. = Плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.
Сучаснісловники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ПЛАХТИ́НА, и, жін. Зменш. до плахта 1, 3. Мотря.. голосить, що й її нову плахтину батько узяв... (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 129); Одягла [Малуша] сорочку, обгорнулась плахтиною, завила пояс (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 75);
// розм. Поганенька, поношена плахта. Васька тож мала і плахтину, хоч і простеньку, та не діряву (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 363).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ПЛАХТИ́НА, и, ж. Зменш. до пла́хта 1, 3. Мотря.. голосить, що й її нову плахтину батько узяв… (Кв.-Осн., II, 1956, 129); Одягла [Малуша] сорочку, обгорнулась плахтиною, завила пояс (Скл., Святослав, 1959, 75); // розм. Поганенька, поношена плахта. Васька тож мала і плахтину, хоч і простеньку, та не діряву (Кв.-Осн., II, 1956, 363).
Іноземнісловники
Словари и энциклопедии на Академике
плахтина -и, ж. Зменш. до плахта 1), 3). || розм. Поганенька, поношена плахта.
плахта -и, ж. 1) Жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ перев. вовняної картатої тканини. 2) Картата декоративна тканина. 3) Покривало або килим із такої тканини. 4) В західних областях України – верхній одяг з полотна. 5) У поляків, лужичан, словаків – головна і наплічна накидка.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікавіфакти
Матеріал з Вікіпедії
Пла́хта — незшита поясна частина жіночого українського національного вбрання в східній, південній, Центральній Україні типу спідниці. Виготовлялася з полотнищ барвистої клітчатої вовняної тканини.
Плахта — це полотнище довжиною до 4 метрів (довжина 3,6 метри, ширина - 0,71 метри), виткане з пофарбованої вовни, завжди в кратки, з більше чи менше вибагливим візерунком. А потім ще часто вишите руками, вовною чи очками в кожній кратці.
Так само як і запаска, плахта є дуже старовиною одежею. Як запаска так і плахта були одежею нижньої частини тіла за козацьких часів, коли одяг відзначався особливою пишністю. Плахти за козацьких часів виготовляли з шовку, вишиваючи поверху золотими та срібними нитками.
За рік одна майстриня могла виткати 250 плахт. Плахту можна було виткати за тиждень. За способом ткання плахти поділялися на габілочки та накладні. Накладні мали менше переборів. В залежності від барви, плахти поділялися на черчатки (черчата). В такій плахті вся основа була червоною, окрім приміток (країв квадратиків малюнку). Напільні, в цих плахтах основа була наполовину червона і синя. Синятки - основа була вся синя.
Найбільш уживаними барвами для виробництва плахт були: синя, червона, жовта та зелена. Для червоної барви використовували червець, для жовтої - галун, жовті гвоздики, сировець, жовту шкірку.
