Єдваб

Єдваб, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи.

• Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516.
• Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

cорт коштовної шовкової тканини.

• Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний, IV, 1955, 225);
• Араби.. розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб (Вітчизна, 4, 1947, 117).

// Вироби з цієї тканини.

• Далі за столами.. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24).

// Образно.

• Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 384).

// У порівняннях.

• Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб... (Максим Рильський, II, 1956, 21).

Словник іншомовни слів

ч, (нім.) шовкова тканина.

Зведений словник застарілих та маловживаних слів

шовк.

Словник мови Стуса

-у, ч., заст. cорт коштовної шовкової тканини.

Єдвабом теплим обдало 
мій зір колючий, 
вечірнє сонце відійшло 
за дальні кручі. (ЧТ:29); 
Яким єдвабом повен жайворон 
вологого поранку! (ЧТ:65).

Ілюстрації

Джерела та література

«Словарь української мови» Бориса Грінченка

Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)

Всесвітній словник української мови

[1]

Зведений словник застарілих та маловживаних слів

Збірка словників