Ринва

Ри́нва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. Чуб. V. 395. З дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. Ном. № 1791. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. Харьк. у. Мик. 480. Яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Мик. 480. Ум. Риновка.

Словники

Словник української мови: в 11 томах.
РИ́НВА, и, жін. Труба або жолоб для стікання води. Ринва була віддалена від муру майже на два сажні! (Іван Франко, II, 1950, 259); В деяких селах влаштовують під ринвами спеціальні цементовані ями-басейни для збирання дощової води (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 29).

Словник найуживаніших фразеологізмів
З-під ринви на дощ – потрапити з однієї неприємності в іншу, ще гіршу.

Slovnenya
Ринва (іменник) - gutter, sewer, toilet, trough.

Merriam-Webster
Gutter
1 a trough along the eaves to catch and carry off rainwater; a low area (as at the edge of a street) to carry off surface water (as to a sewer); a trough or groove to catch and direct something the gutters of a bowling alley;

2 :a white space formed by the adjoining inside margins of two facing pages (as of a book)

3 :the lowest or most vulgar level or condition of human life

Ілюстрації