Побожеволіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:59, 13 листопада 2017; Yhbilyk.fitu17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Побожево́літи, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.
Сучасні словники
Словник УКРЛІТ.ORG публічний електронний словник української мови
ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Стати божевільним (про всіх або багатьох).
2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). *У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… (Крот., Вибр., 1959, 476).
