Мазаний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:55, 13 листопада 2017; Aypetryk.fitu17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Мазаний, -а, -е. 1) Мазанный, помазанный. Мазаний періжок. 2) Избалованный, изнѣженный. Вона така вже стала мазана. Зміев. у. Мазана паляниця хороша, та не дитина. Мазана дитина ледача. Г. Барв. 441. Дядькови (діти), звісно, мазаніші, муляться. Сим. 231.
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Дієпр. пас. мин. ч. до [1] 1. Пригадую собі, що мені страшенно докучало якесь скрипіння, немовби попри моє ліжко ненастанно їздив дерев'яний, ніколи не мазаний бойківський віз (Іван Франко, IV, 1950, 179); І стоги не вкриті, І покої не мазані (Тарас Шевченко, II, 1953, 276); Віддалік від корівника стояло кілька давно не мазаних хат (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 346); // у знач. прикм. Гарна мазана паляниця, а не дитина (Номис, 1864, № 9211).
