Побожеволіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:43, 13 листопада 2017; Yhbilyk.fitu17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Побожево́літи, -ліємо, -єте, гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.
Сучасні словники
ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Стати божевільним (про всіх або багатьох).
2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). *У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… (Крот., Вибр., 1959, 476).
