Дерій

Словник Грінченка

Дерій, -рія, м. 1) = Дерун. Бога роди! І в Харькові в палаті добрі дерії. Харьк. 2) Напильникъ. Черном. 3) Тотъ, который деретъ овечью шерсть.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЕРІ́Й, я, чол., розм. Те саме, що здирник. От хоч і оцей волосний писар — мало то він злупить за рік з усієї волості! З батька рідного візьме — такий дерій (Степан Васильченко, I, 1959, 96). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 252.

Ілюстрації

x140px