Держало
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:38, 13 листопада 2017; Dssosiura.fitu17 (обговорення • внесок)
Словник Грінченка
Держало, -ла, с. = Держално. Ум. Держальце.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ДЕ́РЖАЛО, а, сер., діал. Держак (у 1 знач.). Маленька лопатка на довгому держалі була коло нього (Леонід Первомайський, Мандрівники, 1935, 62). Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 249.
