До-щенту
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:04, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
До-щенту, нар. До основанія, до тла, совершенно. О. 1862. VI. 63. І тілько що простяг своє в багаття рило, а полом’я його дощенту обсмалило. Греб. 386. Налетить, як той вихор нагальний, дощенту викорчує. МВ. I. 138.