Пустовщина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Пустовщи́на, -ни, ж. Опустѣвшее поселеніе, пустошь.

Сучасні словники

Пустовщина , а, сер. Незаселена, необроблена ділянка землі, що заросла травою, кущами. Хлопець зібрався і йде великими пустищами (Андрій Калин, Закарп. казки, 1955, 12); Розсотується потроху ярмарок, оголяються каховські майдани та прикаховські пустища-піски... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 120).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 8, 1977. — Стор. 400.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання