Єдваб
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:07, 13 листопада 2017; Lorusakova.fitu17 (обговорення • внесок)
Єдваб, -ба и -бу, м. Родъ шелковой матеріи.
- Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516.
- Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
Сорт коштовної шовкової тканини.
- Нарядили Федора, мов того полковника з Січі: чоботи нові — жовтинці, штани широкі — оксамитні, каптан із синього єдвабу (Панас Мирний, IV, 1955, 225);
- Араби.. розкладали на дерев'яному помості різнокольоровий єдваб (Вітчизна, 4, 1947, 117);
// Вироби з цієї тканини. Далі за столами.. міститься панство вельможне: убране в саєти, єдваби (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 24); // Образно. Вдяглись в шовки й єдваби ниви. Війни неначе й не було (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 384); // У порівняннях. Мову стеле [Лідія] рівно, як єдваб... (Максим Рильський, II, 1956, 21).
Словник іншомовни слів
єдваб, ч, (нім.) шовкова тканина.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
«Словарь української мови» Бориса Грінченка
Словопедія (українські тлумачні онлайн словники)
