Вухань
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ВУХА́НЬ, я, чол. 1. зневажл. Про людину, яка має довгі вуха. Махиня поглянув на Віктора.. — Я тебе поставлю на своє місце! Будеш ти у мене, вухань, як шовковий (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 13). 2. розм. Про зайця. Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 328). 3. Різновид кажанів з довгими й широкими вухами. Вухань оселяється переважно поблизу людського житла незалежно від характеру місцевості (Звірі.. Карпат.., 1952, 24).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Вухань, -ня, м. Человѣкъ съ большими ушами.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ВУХА́НЬ, я́, ч. 1. зневажл. Про людину, яка має довгі вуха. Махиня поглянув на Віктора.. — Я тебе поставлю на своє місце! Будеш ти у мене, вухань, як шовковий (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 13). 2. розм. Про зайця. Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів(Стельмах, На.. землі, 1949, 328). 3. Різновид кажанів з довгими й широкими вухами. Вухань оселяється переважно поблизу людського житла незалежно від характеру місцевості (Звірі.. Карпат.., 1952, 24).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
Вухань -я́, ч. 1) зневажл. Про людину, яка має довгі вуха. 2) розм. Про зайця. 3) Різновид кажанів із довгими й широкими вухами.
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
Вухань (лат. Plecotus) — рід кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Етимологія: грец. πλέκω — «скручений, звивистий», що вказує на великі звивисті вуха.
