Лунути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:43, 12 листопада 2017; Yruzdonova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Лунути, -ну, -неш, гл. Умереть. Щоб я лунув, коли не правду кажу! НВолын. у. Як іззів я посмоктаної гадюкою полуниці, то трохи не лунув. Я мало не лунула з плачу. НВолын. у. Хоч лунь, а їдь! НВолын. у.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
