Зателенькати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:22, 12 листопада 2017; Yruzdonova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = Задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Хата, 95. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники. Мир. Пов. II. 129.
Зміст
Сучасні словники
ЗАТЕЛЕНЬКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати теленькати; задзвонити. Дзвоник зателенькав ближче, і в хмарі куряви підкотила до школи бричка (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 100); У церкві часто зателенькав дзвін (Петро Панч, II, 1956, 519).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
http://sum.in.ua/s/zatelenjkaty
