Нічого
Нічого, мѣст. Нечего. Нічого робити.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках НІ́ЧОГО, у знач. присудк. сл., з інфін. Не доводиться, не випадає. Людська гідність, — цього в світі капіталістів шукати нічого (Ленін, 31, 1973, 122); [Баклажаненко:] Бачиш, тобі і збиратись нічого, бо ти уже одягнений, тільки другий черевик надінь (Іван Микитенко, I, 1957, 439); // Не варто; не треба; нема чого. Ставало вогко й холодно. Поночі нічого було рушатись (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 363); — У чека, думаю, вам нічого йти. Сьогодні воно виїхало в одно з віддалених сіл повіту (Михайло Стельмах, II, 1962, 161); Приходив [Улас] до такого висновку, що з такими знаннями, як у нього, нічого й потикатися в університет (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 52). ♦ Нічого гріха критії (таїти) див. гріх; Нічого [і, й] казати (говорити) — без сумніву, дійсно, безперечно, насправді. Смішив [Максим] усіх і реготався сам... Товариський чоловік, нічого казати! (Панас Мирний, I, 1949, 215); Нічого й говорити, яке найважливіше значення мають для письменника саме такі — колективні зустрічі з читачем (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 6).
2. займ. запереч., з інфін. Уживається для позначення заперечного об'єкта дії або його відсутності. Ісправник Трохи не сказився. Що нічого, бачиш, взяти, А він же трудився! (Тарас Шевченко, I, 1963, 304); — Нам нічого втрачати, хіба що кайдани! (Андрій Головко, I, 1957, 63). ♦ З (від) нічого робити див. робити; І думати нічого див. думати; Нічого мовити див. мовити; Нічого робити див. робити; Нічого сказати див. сказати.
Ілюстрації
|
|
|
|
