Дочувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:03, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дочувати, -чуваю, -єш, сов. в. дочути, -чую, -єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. І. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.