Цилюрик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:28, 12 листопада 2017; Yruzdonova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Цилю́рик, -ка, м. Цырюльникъ. Федьк.
Зміст
Сучасні словники
ЦИЛЮ́РИК, а, чол., заст. Цирульник. Як оглядів цилюрик Марусю, та аж зацмокав. Став її розпитувати, де саме і як у неї болить? (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 83).
Ілюстрації
|
|
|
|
