Тіснак

Тіснак, -ка, м. Бѣднякъ. Він тіснак. Гн. II. 108.

Сучасні словники

БІДНЯ́К, а, чол. Бідна, убога, незаможна людина; протилежне багач. Волох бідняк в шатрі сидить (Левко Боровиковський, Тв., 1957, 107); Був [серед каторжан] сільський учитель, який читав біднякам газети й революційні прокламації (Олесь Донченко, III, 1956, 78). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 178.

Ілюстрації

x140px