Ніт

Ніт, нар. = Hі 1. Галиц. Там люде добрі, де мене ніт. Гол. III. 84.

Сучасні словники

НІТ, присудк. сл., заст. 1. Нема. Порода, як у старого, а розуму ніт і за малого (Номис, 1864, № 6357); Я зійшов цілий світ — Мені щастя, ні долі ніт... (Павло Чубинський, V, 1874, 476). 2. у знач. част. Ні. — Чи, може, я справді не вінчана? Так ніт же: усі бачили, сам бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали (Панас Мирний, V, 1965, 240).

Ілюстрації