Шелеп
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:34, 12 листопада 2017; Yruzdonova.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Шелеп, меж., выражающее паденіе. Шелеп із дуба. Рудан. І. 81. Шелеп щастя в хату. Ном. № 2060.
Зміст
Сучасні словники
ШЕЛЕП 1, виг. 1. Звуконаслідування, що означає глухий звук від удару, падіння і т. ін. 2. розм. Уживається як присудок за знач. шелепнути 2. Шелеп щастя в хату! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 32). ШЕЛЕП 2, у, діал. Шум; // Шарудіння.
Ілюстрації
|
|
|
|
