Стрепетатися

Стрепета́тися, -та́юся, -єшся, гл. Встряхиваться, встрепываться. Стій, коню, не лякайся, а ти, соколе, не стрепетайся. Чуб. II. 252.

Сучасні словники

СТРЕПЕНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Сильно здригнутися всім тілом. Гость стояв І ніби справді засіяв. Марія на його зирнула І стрепенулась (Тарас Шевченко, II, 1963, 358); Галя побачила чоловіка, стрепенулася, злякалася і дивилася на його цілими очима (Марко Вовчок, 1, 1955, 316); Аж стрепенулася дівчина, зраділа, почувши про Романа — певне ж, він чимось допоміг людям (Михайло Стельмах, I, 1962, 360); Коли бувало Десь на весіллі голосно ударить Оркестр немудрий — .. Аж стрепенеться Дмитрик і біжить На скрипки голос (Максим Рильський, Мости, 1948, 25); * Образно. Провалився козак, Стрепенувся байрак, А могила застогнала (Тарас Шевченко, I, 1951, 382); // Стріпнути крилами, струснутися (про птахів). Самовар мій невеличкий Парувать почав; Стрепенувсь [у клітці] маленький чижик І співати став! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 372); Побачивши їжу, орля радісно стрепенулося і швидко, і боязко проковтнуло кілька шматочків м'яса (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 144); // Зробити у воді швидкий порух (про риб). Риба на хвильку завмерла на воді, потім стрепенулась і зникла в глибині (Михайло Стельмах, II, 1962, 147); // Колихнутися, гойднутися під дією чого-небудь. Страшенна буря зразу заревла... Дуб стрепенувсь, загув, аж листя розліталось (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 149); Звідкись грайливо підкрався до неї [верби] вітерець, вона стрепенулась нараз і дрібно-дрібно затріпотіла (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 216); На сході посвітлішало небо, дмухнуло прохолодою, стрепенулись.. дерева (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 283). 2. Вийти із стану задуми. Дарка сиділа замислена. Юзя пождала трохи, потім обізвалась. — Про що ти думаєш, Дарко? — Дарка стрепенулась (Леся Українка, III, 1952, 643); Раптом крик сорок вирвав його із задуми. Степан стрепенувся (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 85); * Образно. Ожило село, стрепенулося, почувши Ленінові слова (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 9); // Вийти із стану млявості, нерухомості, стати жвавішим, веселішим; оживитися. Музика вдарила, юрба стрепенулась, та не розійшлась, а тільки заходила швидше (Леся Українка, III, 1952, 621); — Ех, треба прочуматись трохи, стрепенутись! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 208); Геннадій уже не має сил стрепенутися, струсити з себе.. апатію (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 53); // Швидше забитися від хвилювання (про серце). Моє слово тихо-сумне, Богобоязливе, Згадається — і дівоче Серце боязливе Стрепенеться, як рибонька (Тарас Шевченко, I, 1963, 225); Перед вікнами несподівано з'явилась постать. У Раїси стрепенулось серце (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 313); В Миколи серце радісно стрепенулось — значить, Фред повернувся (Юрій Збанацький, Курил. о-вп, 1963, 78); // Сповнитися трепетом, хвилюванням (про душу). — Ніхто мене так приятно [приємно] не зове, як цій. Душа у мене стрепенеться, серце заб'ється (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 332); Гануш заспівав української пісні. Олесина душа стрепенулась, зачеплена рідними мелодіями (Нечуй-Левицький, III, 1956, 228); // Уривчасто зазвучати, залунати (про голос, звук). — Ой люди!.. — розпачливо стрепенувся голос Василини. — Ой рятуйте! (Михайло Стельмах, I, 1962, 583).

Ілюстрації

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/strepenutysja