Лякання
Словник Грінченка
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою. Левиц. І. 242.
Сучасний академічний словник:
-у, чол. Почуття страху, боязні. Злість, переляк разом струснули немолоді кості вельможного пана, положили його на ліжко (Панас Мирний, I, 1949, 369);
Небувалий, божевільний переляк охопив мене ціпко, і я перший раз в житті почув себе безсилим, безпорадним і страшенним боягузом (Мирослав Ірчан, II, 1958, 50); Такі психічні емоції, як радість, переляк, горе, страх, сором, особливо, коли вони з'являються несподівано, викликають||| почастіння або уповільнення скорочень серця (Шкільна гігієна, 1954, 80); Стан, викликаний таким почуттям; зовнішні ознаки такого почуття. Катря заточилася до стіни й широко розкрила очі. На обличчі застиг переляк (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 219); Марину морозило, здається, вже не від переляку, а від простуди (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 163). В переляку; З переляком — у стані страху; перелякано. Залопотіло, задзижчало, забуркало доокола, родилася тисяча струмків, побігли в сквапливім переляку в усі боки (Гнат Хоткевич, II, 1966, 220); Регіна з переляком витріщила очі на Стальськогп, але з її уст не вирвалося ані одно слово (Іван Франко, VII, 1951, 390); З (від, од) переляку — злякавшись чого-небудь, від страху; перелякано. Жінки голосять з переляку, а малим дітям не одному довелося переполох виливати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 201); Ошалілий від переляку.. почав [Суліман] ритись у буфеті з посудом (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 366); Той крик од болю й переляку в мені й досі ще живе... (Володимир Сосюра, II, 1958, 342); Скоївся переляк — хтось злякався. Тим часом, як титарка смажила гуси та поросята, на селі скоївся переляк (Нечуй-Левицький, III, 1956, 151). Брати (взяти) на переляк кого — злякавши кого-небудь, примушувати до бажаних для себе дій. — Та не кричи так..: ще хтось почув, — раптом злякався Левко і подивився навкруги. — То я тебе хотів узяти на переляк... (Михайло Стельмах, I, 1962, 544)
