Ухань

Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка

Ухань, -ня, м. = Вухань. Рк. Левиц.

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ВУХА́НЬ, я, чол.

1. зневажл. Про людину, яка має довгі вуха. Махиня поглянув на Віктора.. — Я тебе поставлю на своє місце! Будеш ти у мене, вухань, як шовковий (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 13).

2. розм. Про зайця. Великий вухань, міцно підкидаючи задніми ногами, стрімголов мчав із кущів (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 328).

3. Різновид кажанів з довгими й широкими вухами. Вухань оселяється переважно поблизу людського житла незалежно від характеру місцевості (Звірі.. Карпат.., 1952, 24). Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 789.

Вікіпедія

Вуха́нь (кит. 武汉Wǔ-hàn) — одне з найбільших міст Китаю. Порт. Розташоване у центральному сході країни. Столиця провінції Хубей, при злитті річок Янцзи та Хань.

Створене через злиття (1950) стародавніх міст Ханькоу, Ханьянг та Учанг. Торговий та промисловий осередок центрального Китаю. Університет Вуханя засновано у 1913 році. Місто було центром повстання Тайпінів (1851—1864) і революції 1911 року. Головні індустрії — залізна та сталева промисловість. В Учані знаходиться велике озеро Дунху. Одним з відомих символів міста є Башта Жовтого Журавля. У 1957 році населення становило 2 мільйони 146 тис. Протягом 50 років воно зросло більше ніж на 7 мільйонів і на серпень 2007 року воно сягнуло позначки 9 мільйонів 700 тис. Вухань — місто побратим Києва.

Ілюстрації

[[Зображення: |x140px]]

[[Зображення: |x140px]]

[[Зображення: |x140px]]