Жебрачий

Жебрачий, -а, -е = Жебрацький.

Сучасні словники

ЖЕБРА́ЦЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до жебрак. Перший раз на віку їй спали на думку батькові жебрацькі заробітки (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 340); Дорога захрясла: вози високо навантажені жебрацьким добром — торбами, лахміттям (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 206);

// Добутий жебранням; випрошений. Жебрацький хліб.

2. перен. Злиденний, убогий. Все.. мало якийсь немов засоромлений, жебрацький вигляд (Леся Українка, III, 1952, 740); Марко Вовчок пояснює жебрацьке становище селян існуючими в країні порядками (Радянське літературознавство, 4, 1957, 76).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 517.

Ілюстрації