Лахачі

Лахачі, -чів, мн. Раст. Voccinium uliginosum. ЗЮЗО. І. 140.

Сучасні словники

Буяхи́, лохина[1] (Vaccinium uliginosum L.) — вид карликових чагарників родини Вересові (Ericaceae), поширений у бореальних, арктичних та гірських частинах Північної Америки (Гренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада, пн. й гір.-сх. США) та Євразії (майже вся Європа, Туреччина, Кавказ, Росія, Монголія, Корея, Японія, гори Китаю). Місцеві назви — п'яниця, голубиця, голубика, лохані, гонобобель, лахачі.

Загальна характеристика

Чагарник або чагарничок з родини вересових (30–120 см заввишки) дуже розгалужений, з буруватою або темно-сірою корою, молоді гілочки зелені. Стебла прямостоячі, циліндричні, округлі. Листочки чергові, цілокраї, дуже мінливі за розміром (0,7–5 см завдовжки, 0,4–3 см завширшки), на коротких черешках. Листки від ланцетних до оберненояйцеподібних, зверху блакитнувато-темно-зелені, зісподу світліші, сизо-зелені з дуже виступаючими жилками. Квітки розміщені по дві–три (зрідка по одній) на верхівках торішніх пагонів, квітконіжки трохи довші за квітки, з двома приквітками. Квітки правильні, зрослопелюсткові з подвійною оцвітиною. Чашечка 4–5-зубчаста, зелена, віночок (45 мм завдовжки) білувато-рожевий, яйцеподібно-глечиковидний, з чотирма–п'ятьма відігнутими назовні зубцями. Тичинок 8–10, маточка одна, зав'язь нижня. Плід — ягода, грушоподібна або овальна (9–12 мм завдовжки) синя з сизим нальотом, всередині із зеленуватим м'якушем. Насіння численне, ясно-коричневе, загострене, у формі півмісяця, з сітчастою шкіркою. Ростуть буяхи в заболочених хвойних і мішаних лісах, на торф'яних болотах. Рослина світлолюбна. Цвіте у травні, плоди достигають у липні. Урожайність буяхів коливається від 120 до 550 кг/га. Буяхи, як і інші ягідники, дуже чутливі до пізніх весняних приморозків, кількості опадів. Велику роль у зав'язуванні плодів відіграють бджоли-запилювачі. При наявності запилювачів утворюється 67,8 % зав'язей, а без запилення — 5,6 %. Поширена в західному і центральному Поліссі, зрідка в лівобережному Поліссі, в Карпатах. Райони заготівель: Волинська, Рівненська, північна частина Житомирської і Чернігівської областей, Карпати. У зв'язку з осушенням лісових торф'яних боліт площі буяхів зменшуються і виникає потреба в проектуванні заходів по збереженню та відтворенню їх заростей.

Ілюстрації