Омертвіти

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страхуЄв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.

Сучасні словники

ОМЕРТВІТИ, ію, ієш, док.

1. Утратити ознаки життя; обмертвіти. Сухе, змарніле обличчя [Оксани] посіріло і ніби омертвіло (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 92).

2. перен. Утратити здатність рухатися; заклякнути, заціпеніти. — Хутко, дівчино! Не йде, мов омертвіла (Марко Вовчок, I, 1955, 42).

3. перен. Стати пустим, безлюдним, ніби вимерлим (про житло, населений пункт і т. ін.).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 693.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання