Хвижа
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:04, 12 листопада 2017; Oiyaroshovets.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Хвижа, -жі, ж. Вьюга, мятель. На дворі хвижа. Ном. № 6851. Під таку хвижу не одно одубіє. О. 1861. V. 72. Та се якісь люде приїхали, за хвижею і не видно. О. 1861. V. 72.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
