Доточувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:01, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Доточувати, -чую, -єш, сов. в. доточити, -чу, -чиш, гл. 1) Дотачивать, доточить о жидкости), доцѣлить. 2) Прибавлять, прибавить, увеличивать, увеличить. Чим Бог світлость доточив? Огнем. Ном. № 403. Як почав я лізти і короткий мотузок не сягав аж до землі, то я візьму вгорі урву, а внизу доточу. Чуб. І. 215.
