Стадник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:32, 11 листопада 2017; Smnetesiuk.fzfvs17 (обговорення • внесок)
Стадник, -ка, м. 1) Пастухъ лошадей. О. 1862. II. 61. У Гребинки повидимому пастухъ рогатаго скота: Вже панський стадник Опанас, покинувши товар, що пас, з кишені витягнув сопілку. Греб. 373. 2) Жеребець при стадѣ кобылъ. 3) Быкъ при стадѣ коровъ.
Сучасні словники
Стадник — особа або тватина, яка випасає стадо, череду чи отару домашніх тварин. Іноді уточнюється, про який саме тип пастуха йде мова: кожен з них має свою назву.