Дотлівати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:01, 28 серпня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Дотліва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. дотліти, -лію, -єш, гл. Дотлѣвать, дотлѣть. Тліла искра, тихо дотлівала на роспутті широкому, та й гаснути стала. Шевч. 236.